Фабула судового акту: Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 27.04.2018, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.07.2018 та ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17.09.2018, задоволено позов мого клієнта (ОСОБА_2) – фізичної особи, яка працювала на посаді секретаря судових засідань Миронівського районного суду Київської області, до керівника апарату Миронівського районного суду Київської області та Миронівського районного суду Київської області про визнання протиправним та скасування наказу про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді догани. Зокрема, судом I інстанції, з висновками якого погодились суди II та III ланки, визнано протиправним та скасовано наказ керівника апарату Миронівського районного суду Київської області від 17.01.2018 № 4-к “Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_2».
Підставою для винесення вказаного наказу став, прогул, який на думку керівника апарату Миронівського районного суду допустила позивач, а саме те, що остання була відсутня на робочому місці 24.07.2017 без поважних причин, оскільки не надала на підтвердження факту неможливості виходу на роботу за станом здоров’я лікарняного листка, а лише медичну довідку.
Суд I інстанції прийшов до висновку про те, що відсутність працівника на роботі за станом здоров’я може підтверджуватись не тільки лікарняним листком, а й довідкою медичної установи.
Залишаючи без змін рішення суду I інстанції, апеляційний суд пришов до таких висновків: «Наведеними доказами підтверджується той факт, що позивач була відсутня на роботі 24.07.2017 з поважних причин, а саме за станом здоров’я.
Цим самим спростовуються посилання апеляційної скарги відповідача на ту обставину, що перебування в стані тимчасової непрацездатності може бути підтвердженим лише листком непрацездатності.
Поважними причинами невиходу на роботу може бути не тільки перебування в стані тимчасової непрацездатності, а і звернення до медичної установи.
У даному випадку таке звернення підтверджене медичною довідкою. Відсутність у такій довідці конкретного часу звернення позивача за медичною допомогою не спростовує її дійсність, враховуючи також і те, що відвідування ОСОБА_2 медичного закладу 24.07.2017 підтверджується іншими доказами в сукупності, що підтверджують поважність причин невиходу позивача на роботу, що, в свою чергу, виключає наявність у спірних правовідносинах прогулу».
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою одного з відповідачів.
Отже, для підтвердження факту поважності причин невиходу на роботу працівника за станом здоров’я належним і допустимим доказом може бути не тільки лікарняний листок, а й медична довідка.
P.S. В ухвалі Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 31.10.2002 у справі про поновлення на роботі працівника, звільненого за п. 4 ст. 40 КЗпП України, зазначений такий правовий висновок: “Суд повинен перевірити доводи працівника про поважність причин відсутності на роботі. При цьому на підтвердження доказів про відсутність на роботі за станом здоров’я суд може взяти до уваги як медичні документи, так і інші докази, в тому числі показання свідків”.
Автор: адвокат Ткаченко С.О. 11.08.2019
Мої контакти: тел.: (098)443-84-48, (093)544-83-63; e-mail: sergtkachenko1@ukr.net.
Посилання на профіль в Єдиному реєстрі адвокатів України.
Аналізуйте судовий акт:
Захист ділової репутації юридичної особи.
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 810/523/18
Суддя (судді) першої інстанції: Басай О.В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 липня 2018 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого – судді Парінова А.Б., суддів: Беспалова О.О. Губської О.А.,
при секретарі судового засідання Гужві К.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Миронівського районного суду Київської області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_2 до керівника апарату Миронівського районного суду Київської області та Миронівського районного суду Київської області про визнання протиправним та скасування наказу,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_2 (далі – позивач) звернулася до суду з позовом до керівника апарату Миронівського районного суду Київської області та Миронівського районного суду Київської області, в якому просила суд визнати протиправним та скасувати наказ керівника апарату Миронівського районного суду Київської області ОСОБА_3 від 17.01.2018 №4-к «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_2.» (далі – оскаржуваний, спірний наказ).
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2018 року позов задоволено.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, Миронівський районний суду Київської області подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення помилково застосував норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_2 працює посаді секретаря судових засідань Миронівського районного суду Київської області з 03.07.2006 по даний час, що підтверджується трудовою книжкою серії АА №921123 (том 1, а.с. 13-14).
25 липня 2017 року Миронівським районним судом Київської області за підписом керівника апарату Миронівського районного суду Київської області ОСОБА_3 прийнято наказ №56/а «Про утворення комісії для фіксування факту відсутності працівника на роботі», яким у зв’язку з ненаданням державним службовцем доказів поважності причини своєї відсутності на робочому місці наказано для фіксування факту відсутності секретаря судових засідань Миронівського районного суду Київської області ОСОБА_2 на робочому місці 24.07.2017 утворити комісію. Комісії за фактом відсутності секретаря судових засідань Миронівського районного суду Київської області ОСОБА_2 на робочому місці 24.07.2017 скласти акт (том 1, а.с. 104).
На виконання вказаного наказу комісією складено акт, в якому зафіксовано факт відсутності секретаря судових засідань Миронівського районного суду Київської області ОСОБА_2 на робочому місці 24.07.2017 з 08 год. 30 хв. по 17 год. 30 хв (том 1, а.с. 104, зворотній бік).
29 вересня 2017 року керівником апарату Миронівського районного суду Київської області ініційоване дисциплінарне провадження шляхом вчинення напису «на розгляд дисциплінарної комісії», проставляння підпису та дати на листі голови Миронівського районного суду Київської області, в якому зазначено, що 24.07.2017 секретар судових засідань Миронівського районного суду Київської області ОСОБА_2 була відсутня на робочу місці понад вісім годин. Станом на 28.09.2017 в суді відсутні дані про перебування 24.07.2017 секретарем судовим засідань Миронівського районного суду Київської області ОСОБА_2 в стані тимчасової непрацездатності (том 1, а.с. 97, зворотній бік).
Дисциплінарна комісія Миронівського районного суду Київської області здійснила дисциплінарне провадження відносно державного службовця – секретаря судових засідань Миронівського районного суду Київської області ОСОБА_2 з метою визначення наявності чи відсутності дисциплінарного проступку у виді прогулу.
20 листопада 2017 року дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ Миронівського районного суду Київської області внесла керівникові апарату суду подання, окрему думку голови дисциплінарної комісії та сформовану дисциплінарну справу.
У поданні від 20.11.2017 дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ Миронівського районного суду Київської області зазначила, що більшість членів дисциплінарної комісії дійшла висновку про наявність підстави, визначеної пунктом 12 частини другої статті 65 Закону України «Про державну службу», для притягнення до дисциплінарної відповідальності секретаря судових засідань Миронівського районного суду Київської області ОСОБА_2. Більшість членів дисциплінарної комісії вбачає застосування пункту 3 статті 66 Закону України «Про державну службу», в якому зазначено, що у разі допущення державним дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4, 5 та 12 частини другої статті 65 Закону України «Про державну службу», суб’єктом призначення або керівником державної служби такому службовцю може бути оголошено догану (том 1, а.с. 120, зворотній бік – 122).
Листом від 29.11.2017 №533/17 керівником апарату Миронівського районного суду Київської області повернуто дисциплінарній комісії з розгляду дисциплінарних справ Миронівського районного суду Київської області матеріали дисциплінарної справи щодо ОСОБА_2 для здійснення дисциплінарного провадження відповідно до вимог Закону України «Про державну службу» у зв’язку з неналежним формуванням дисциплінарної справи та неможливістю прийняття до розгляду подання дисциплінарної комісії (том 1, а.с. 127).
10 січня 2018 року дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ Миронівського районного суду Київської області внесла керівникові апарату суду, як субєкту призначення, подання та сформовану дисциплінарну справу. В своєму поданні від 10.01.2018 дисциплінарна комісія зазначила, що члени дисциплінарної комісії одноголосно дійшли висновку про наявність підстави, визначеної пунктом 12 частини другої статті 65 Закону України «Про державну службу», для притягнення до дисциплінарної відповідальності секретаря судових засідань Миронівського районного суду Київської області ОСОБА_2 Також члени дисциплінарної комісії вбачають застосування пункту 3 статті 66 Закону України «Про державну службу», в якому зазначено, що у разі допущення державним дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4, 5 та 12 частини другої статті 65 Закону України «Про державну службу», суб’єктом призначення або керівником державної служби такому службовцю може бути оголошено догану (том 1, а.с. 137-138).
17 січня 2018 року Миронівським районним судом Київської області за підписом керівника апарату Миронівського районного суду Київської області ОСОБА_3 прийнято наказ №4-к «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_2.», яким застосовано до позивача – секретаря судових засідань Миронівського районного суду Київської області, дисциплінарне стягнення у вигляді догани. Підставою видання наказу зазначено подання дисциплінарної комісії з дисциплінарних справ Миронівського районного суду Київської області від 10.01.2018 №51/18, заява ОСОБА_2 від 15.01.2018 №61/8 щодо неможливості надати письмові пояснення (том 1, а.с. 93-94).
Вважаючи притягнення до дисциплінарної відповідальності незаконним, позивач звернулася з даним позовом до суду.
Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що 24.07.2017 ОСОБА_2 з поважних причин була відсутня на робочому місці.
Перевіряючи законність та обґрунтованість такого висновку суду першої інстанції на підставі доводів апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.
Відносини, що виникають у зв’язку із вступом на державну службу, її проходженням, врегульовані Законом України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року N 889-VIII (далі – Закон N 889-VIII).
Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону N 889-VIII державний службовець зобов’язаний, зокрема, дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки; забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів; сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов’язки;
Статтею 62 цього Закону передбачено, що державний службовець зобов’язаний виконувати обов’язки, визначені статтею 8 цього Закону, а також не допускати вчинків, несумісних із статусом державного службовця; виявляти високий рівень культури, професіоналізм, витримку і тактовність, повагу до громадян, керівництва та інших державних службовців; дбайливо ставитися до державного майна та інших публічних ресурсів.
За положеннями ст. 64 Закону N 889-VIII за невиконання або неналежне виконання посадових обов’язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.
За ч. 1 ст. 65 Закону N 889-VIII підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов’язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.
Відповідно до пункту 12 частини другої статті 65 Закону N 889-VIII дисциплінарним проступком є прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.
Згідно з частиною третьою статті 66 зазначеного Закону у разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4, 5 та 12 частини другої статті 65 цього Закону, суб’єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану.
Відповідно до частини п’ятої статті 74 Закону України «Про державну службу» дисциплінарне стягнення до державного службовця застосовується не пізніше шести місяців з дня виявлення дисциплінарного проступку, без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці, а також не застосовується, якщо минув один рік після його вчинення.
Статтею 68 Закону №889-VIII передбачено, що дисциплінарні провадження ініціюються суб’єктом призначення. Дисциплінарні стягнення накладаються (застосовуються): 1) на державних службовців, які займають посади державної служби категорії “А”: зауваження – суб’єктом призначення; інші види дисциплінарних стягнень – суб’єктом призначення з урахуванням пропозиції Комісії; 2) на державних службовців, які займають посади державної служби категорій “Б” і “В”: зауваження – суб’єктом призначення; інші види дисциплінарних стягнень – суб’єктом призначення за поданням дисциплінарної комісії.
Згідно з частиною першою статті 69 Закону №889-VIII, для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі – дисциплінарна комісія).
Частиною 9 цієї статті передбачено, що дисциплінарна комісія розглядає дисциплінарну справу державного службовця, сформовану в установленому цим Законом порядку.
Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб’єкта призначення (ч. 10 ст. 69 Закону №889-VIII).
Відповідно до частини одинадцятої статті 69 Закону №889-VIII, суб’єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов’язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку.
Відповідно до частини першої статті 75 Закону №889-VIII, перед накладенням дисциплінарного стягнення суб’єкт призначення повинен отримати від державного службовця, який притягається до дисциплінарної відповідальності, письмове пояснення.
Частиною першою статті 77 Закону №889-VIII передбачено, що рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб’єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб’єкта призначення.
Згідно з частиною другою статті 77 Закону №889-VIII, у рішенні, яке оформляється наказом (розпорядженням), зазначаються найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про державного службовця, стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного стягнення.
Як вбачається зі змісту оскаржуваного наказу, підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани був саме прогул (п. 12 ч. 2 ст. 65 Закону N 889-VIII).
У постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06.11.1992 № 9 зазначено, що прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин.
Таким чином, з метою визначення наявності чи відсутності прогулу позивача у спірних правовідносинах необхідним є з’ясування поважності причин відсутності ОСОБА_4 на роботі.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, 24 липня 2017 року ОСОБА_2 відвідала Миронівську амбулаторію ЗПСМ з приводу захворювання, що підтверджується довідкою комунального закладу «Миронівський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» від 24.07.2017 №133. Діагноз: ВСД по кардинальному типу (том 1, а.с. 98).
Цією довідкою, яка була надана позивачем відповідачам після виходу на роботу, підтверджуються причини невиходу ОСОБА_2 на роботу 24.07.2017.
Відповідно до пункту 1.1 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України від 13.11.2001 №455, тимчасова непрацездатність працівників засвідчується листком непрацездатності.
Видача інших документів про тимчасову непрацездатність забороняється, крім випадків, обумовлених п. 1.13, 2.7, 2.16, 2.17, 2.18, 2.19, 2.20, 3.4, 3.16, 6.6 (п. 1.2 Інструкції №455).
Пунктом 2.19 Інструкції №455 встановлено, що особам, які самостійно звернулись по консультативну допомогу, видається довідка довільної форми за підписом лікуючого лікаря, засвідченим печаткою лікувально-профілактичного закладу, з обов’язковим зазначенням часу проведеної консультації.
26 липня 2017 року Миронівським районним судом Київської області додано запит до КЗ «Миронівський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» від 25.07.2017 №01-14/39/17, з проханням у зв’язку із необхідності правильного відображення в табелі робочого часу Миронівського районного суду Київської області відомостей щодо причини відсутності на робочому місці у період часу з 08 год. 30 хв. по 17 год. 30 хв. 24.07.2017 ОСОБА_2 зазначити про те чи зверталася до Миронівської амбулаторії ЗПСМ за допомогою ОСОБА_2, якщо так то коли, чи видавався їй лист непрацездатності, якщо ні то по якій причині. Крім того в листі наявне прохання повідомили чи перебувала ОСОБА_2 у період часу з 08 год. 30 хв. по 17 год. 30 хв. 24.07.2017 в стані непрацездатності (том 1, а.с. 98, зворотній бік).
Листом від 26.07.2017 №363 КЗ «Миронівський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» повідомив, що ОСОБА_2 відповідно до реєстрації в журналі амбулаторного прийому, зверталася за допомогою до сімейного лікаря ОСОБА_5 24.07.2017. За результатами огляду встановлено діагноз ВСД по кардинальному типу, СНо. Рекомендовано до обстеження (ЕКГ, консультація лікаря кардіолога) з подальшим амбулаторним лікуванням. На час огляду непрацездатна (том 1, а.с. 105).
06 жовтня 2017 року Миронівським районним судом Київської області повторно направлено запит до КЗ «Миронівський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» з проханням надати інформацію на питання поставлені в запиті в Миронівського районного суду Київської області від 25.07.2017 №04-14/39/17 (том 1, а.с. 105, зворотній бік).
У відповідь на запит КЗ «Миронівський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» листом від 11.10.2017 №484 повідомив, що реєстрація годин та хвилин прийому хворих в амбулаторній картці та в журналі прийому не велася, що буде враховано в подальшій роботі. З приводу необхідності отримання листка непрацездатності хвора не повідомляла (том 1, а.с. 107).
Окрім того, в матеріалах справи наявний лист КЗ «Миронівський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» від 07.11.2017 №534 на запит ОСОБА_2, в якому зазначено, що ОСОБА_2, відповідно до реєстрації в журналі амбулаторного прийому, зверталася за медичною допомогою до сімейного лікаря ОСОБА_5 24.07.2017. Фіксація часу під час до обстеження на плівці ЕКГ 13 год. 54 хв. (том 1, а.с. 115, зворотній бік).
Наведеними доказами підтверджується той факт, що позивач була відсутня на роботі 24.07.2017 з поважних причин, а саме за станом здоров’я.
Цим самим спростовуються посилання апеляційної скарги відповідача на ту обставину, що перебування в стані тимчасової непрацездатності може бути підтвердженим лише листком непрацездатності.
Поважними причинами невиходу на роботу може бути не тільки перебування в стані тимчасової непрацездатності, а і звернення до медичної установи.
У даному випадку таке звернення підтверджене медичною довідкою. Відсутність у такій довідці конкретного часу звернення позивача за медичною допомогою не спростовує її дійсність, враховуючи також і те, що відвідування ОСОБА_2 медичного закладу 24.07.2017 підтверджується іншими доказами в сукупності, що підтверджують поважність причин невиходу позивача на роботу, що, в свою чергу, виключає наявність у спірних правовідносинах прогулу.
З огляду на викладене, наказ Миронівського районного суду Київської області від 17.01.2018 №4-к «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_2» є протиправним та підлягає скасуванню.
Отже, висновок суду першої інстанції про задоволення позову є законним та обґрунтованим.
Доводи апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовують.
Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення – без змін.
Керуючись статтями ст.ст. 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, –
постановив:
Апеляційну скаргу Миронівського районного суду Київської області залишити без задоволення.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2018 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя А.Б. Парінов
Судді О.О. Беспалов О.А. Губська